Київська Патріархія - Отинійський деканат УАПЦ

 

Проповідь в неділю про Закхея






В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Милосердний Бог бажає вічного спасіння для всіх людей, що живуть на землі. Суспільна думка може повісити на людину ярлик позору, презирства, несприйняття. Але Творець кожного заблудлого любить і кличе на спасительний шлях. Ангели радіють при спогляданні розкаяння грішника. І немає такого вчинку, гріха, який не простив би Господь тому, хто звертається до Нього всім серцем. Син Божий, який зійшов з небес заради спасіння людини, порівнює себе з добрим пастирем, який шукає заблудлу овечку і особливо радіє її знайденню.

Як добрий пастир прийшов Господь з проповіддю в місто Єрихон, про що і розповідає нам сьогоднішнє Євангеліє. Нашу увагу євангеліст акцентує на одному з мешканців міста начальнику митарів Закхеї. Митарів, а особливо їх начальників, як зрадників інтересів Ізраїля євреї призирали і не любили за жадність і несправедливість. Сама назва митарь в народі асоціювалась з словом грішник, або навіть язичник. Недаремно сказано: «буди тебе яко язычник и мытарь». Але при всьому презирстві з ним, як з місцевим начальником, всі були змушені рахуватися. Закхей мав і багатство, і владу. Та це все не давало йому душевного спокою. Він шукав іншої правди в житті, і в цих пошуках дізнається про особливого Учителя Істини. Йому не достатньо чути якісь окремі уривки про вчення та чудеса Господа, він хоче особисто побачити Його. І ось коли Спаситель був поряд, Закхей іде на зустріч з ним. Але тут виникають перешкоди. З однієї сторони Учителя оточує великий натовп людей, що вороже сприймають Закхея, а з іншої сторони Закхей малий ростом, що не дає йому змоги побачити Господа. Тоді він вилізає на смоківницю і звідти споглядає Христа. Спаситель не пройшов повз митаря, а наказує швидко злізти з дерева, і разом направитись в дім Закхея. Приймаючи дорогого гостя, митарь приносить щире розкаяння в своїх злодіяннях і обіцяє сповна повернути все, що неправедним шляхом зібрав. На що Господь відповідає, що сьогодні спасіння прийшло цьому дому.

Дорогі браття та сестри, сьогоднішнім Євангелієм Церква Христова хоче нам надати особливі повчальні уроки, які так необхідні кожному з нас в ділі спасіння. В образі грішника Закхея всі ми можемо побачити себе. Всякий гріх і порок, зверхнє відношення до оточуючих робить нас малими і нікчемними в очах Божих. І ця нікчемність духовна, як малий ріст Закхея, не дають змоги бачити Господа. Крім того, на перешкоді стає натовп. Коли людина в житті керується так званою суспільною думкою, думкою натовпу чи більшості, які часто є дуже перемінними і навіть заказними – побачити Господа немає шансу. Натовп призирав Закхея, а Господь прийняв його з любов’ю. Він зайшов в дім цього великого грішника і дарував спасіння. Така різниця між судом Божим і людським. Будучи в натовпі, неможливо правильно оцінити життя. Адже девіз натовпу: «Я живу так, як живуть всі». Як євреям було притаманне зовнішнє благочестя, виконання обряду, добрі справи напоказ без внутрішнього переконання, так воно передається і нинішнім християнам. Але щоб не формально, а насправді зустрітися з Спасителем, треба не боятись, що скаже суспільна думка, а шукати смоківницю, щоб піднятися на висоту. Закхей не побоявся, що можуть сказати про нього, як про високопоставлену багату людину, яка, як малий хлопчисько, залізла на дерево. Він не боявся насміхань, не думав, що діє несолідно. Він не звинувачував тих людей, які перешкоджали йому. Він причину бачив лише в собі, і крім палкого бажання приклав максимальні фізичні зусилля, і, накінець, побачив Христа. Святі отці кажуть, що Господь цінує навіть наші наміри. Не пройшов Господь і повз людини, яка нехтувала всім земним заради Нього. Закхей хотів лише побачити Христа, а Христос дає йому Самого Себе, приходить в його дім і дарує їм спасіння.

Благодать Божа торкнулася серця Закхея. В цій радості все земне втрачає свій зміст. Він усвідомлює свої гріхи, кається в них і одразу ж приносить, по слову Іоанна Предтечі, плоди достойні покаяння. Половину всього нажитого він роздає бідним, а кого образив – повертає вчетверо.

Дорогі браття та сестри, Спаситель проходить зараз і біля нас. Але чи ми хочемо побачити Його. Часто, як і Закхея, нас заманюють бажання мати багатства, владу, досягнути успіхів. Нам здається, якщо ми це будемо мати, більше нічого нам не потрібно. Та коли одного дня із-за смерті близької людини, важкої хвороби друга, із-за втрати роботи чи перемін в державі ми починаємо розуміти, що все, чого ми так прагнули, чого добивалися,на що тратили свій час і зусилля, нічого не значать в порівнянні з милістю Божою, яку відчув Закхей. Але щоб одержати цю милість, має бути духовний підйом. За словами одного святителя, Церква Христова і є тією спасительною смоківницею, яка піднімає нас над життєвими спокусами, суєтою і лжевченням, просвіщає розум, очищає серце і дає можливість зустрітися і поєднатися з Христом. Амінь.

Протоієрей Василь Горюк



Создан 16 фев 2013



 
cerkva.if.ua