Київська Патріархія - Отинійський деканат УАПЦ

Обережно, СЕКТА! Святі останніх днів чи лжевчителі!




На вулицях міста вам, напевно, доводилося помічати як впевнено крокують парами коротко стрижені молоді хлопці, одягнені в чорні штани і білі сорочки. За спиною у них висять рюкзаки, в руках – книга. На грудях у кожного табличка, де вказано: «старійшина Джонсон» або «старійшина Іванов». Це – мормонські місіонери. В даній статі хотілося б розповісти про що саме проповідують ці молодики і звідки взагалі до нас прийшла ця нова «істина».

Коротка історія секти

За мормонським переказом, у 1823 році Джозефу Сміту з’явився ангел з дивним ім’ям Мороній. Мороній наказав Сміту знайти деякі «золоті пластини» з письменами на «новоєгипетській мові». Там, нібито, вказувалися «нові» факти зі Старого і Нового заповітів. А також досі невідома роль Америки в біблійній історії.

Природно, окрім Сміта, ніхто і ніколи цих золотих пластин не бачив.

Близько 1812 р. американський письменник, колишній протестантський проповідник Соломон Сполдінг (Solomon Spaulding) написав фантастичний роман «Знайдений рукопис». Роман оповідає про подорож загубленого ізраїльського племені, що потрапило, нібито, в Америку і оселилось там. З часом це плем’я прийшло до занепаду, а потім відродилося у вигляді нинішніх індіанців американського континенту. Хоча Сполдінг свій роман не видав, проте його родичі і друзі читали його. Одна з копій роману потрапила в руки баптистського проповідника Сіднея Рігдона, а від нього – Джозефу Сміту, що жив в штаті Огайо. Дж. Сміт в 1830 р. опублікував цей роман в переробленому виді під назвою «Книга Мормона» і видав його за священне писання древніх американців. Друзі С. Сполдінга, знайомі з оригіналом, звинуватили Сміта в плагіаті. Тоді прибічники Сміта викрали оригінал рукопису і знищили його.

Користуючись цим вкраденим романом, як «священним писанням», Сміт почав поповнювати його новими «одкровеннями» від духів, яких іменував «небесними посланцями». Вважаючи, що первинна Церква давно зникла і не існує, Сміт оголосив себе пророком відновленої ним церкви, зі своїх прибічників він створив ієрархію, «апостолів», а свою «Книгу Мормона» оголосив божественним одкровенням.

Нема потреби переказувати всі етапи розбудови даної організації, про це є достатньо інформації. Варто тільки відзначити, що чомусь мормонів активно (зі зброєю в руках) й послідовно виганяли місцеві жителі з трьох штатів – Огайо, Міссурі й Іллінойсу. У 1838 році Джозеф Сміт з послідовниками був змушений тікати з Кертланда в Міссурі, оскільки його звинуватили у незаконних банківських операціях під час фінансової паніки 1837 року. Конфлікт був настільки активний, що навіть спалахнула справжня війна між мормонськими поселенцями та іншими мешканцями, що призвело до вигнання «церкви» з штату. Крім фінансових маніпуляцій, різного роду афер та збройних конфліктів, мормони того часу були відомі також активним багатожонством. Так, губернатор Юти Бригам Янг був одружений на 50 жінках, які були «запечатані з ним», і мав 57 дітей. Офіційно багатоженство було скасовано мормонами тільки в 1890 році, й то, під активним тиском з боку уряду США.

Джосеф Сміт

Свого засновника Джозефа Сміта мормони шанують за пророка і святого мученика. Проте детальне і об’єктивне ознайомлення з його життям, характером і вчинками розкриває багато такого, що мормонам не хотілося б знати.

Вже з молодості він проявив себе забобонним юнаком, що постійно шукає заховані скарби за допомогою магічних лінз і кристалів. Інтерес до окультизму він почерпнув від своєї забобонної матері. У 1826 році в місті Бейнбридж штату Нью-Йорка він був заарештований, судимий і визнаний винним у ворожінні. Для знаходження скарбів і для пізнання таємниць буття Сміт користувався магічними кристалами, серед яких він особливо вірив в «талісман Юпітера». «Захоплення окультизмом пошкодило його психічній рівновазі так, що образи з підсвідомої сфери подавили в ньому критичне мислення. Аномальні риси його особи проявилися в здатності до ясновидіння, розвиваючи яке Сміт все більш і більш витісняв на периферію свій розум, втрачав ясність свідомості, і межа між світом, що осягається і уявним, у нього майже повністю зникла». Не знайшовши ніяких скарбів, він хотів було поправити свої фінанси друкуванням фальшивих грошей, в чому був викритий владою, але зумів викрутитися від покарання.

Враховуючи, що Дж. Сміт добру частину свого життя присвятив копанню і пошуку захованих скарбів, неважко зрозуміти, що вигадані ним «золоті пластини» мали на меті як би винагородити його і виправдати його безплідні праці минулого.

У 1842 році Дж. Сміт, разом з великою групою прибічників у кількості більше двохсот чоловік, вступив в масонство. Відтоді багато чисто масонських ритуалів і ритуальні предмети увійшли до мормонського «богослужіння», що здійснюється в їх храмах в таємниці від сторонніх.

У міру того, як мормонство міцніло і поширювалося, знову росла і неприязнь до Дж. Сміта – за агресивні методи поширення секти та, головним чином, за насадження багатожонства. Особливо посилилася неприязнь до Дж. Сміта після того, як один з його помічників, Джен Беннет, в місцевій газеті сміливо викрив його брехливість і розпусту. В помсту прибічники Сміта по його наказу спалили друкарню, що надрукувала статтю Беннета. Тоді втрутилася влада штату Ілінойс і Сміт разом зі своїм братом були посаджені у в’язницю. Проте, пристрасті не вщухали, і в червні 1844 року розлючений натовп увірвався у в’язницю і убив Сміта разом з його братом.

Таким було життя засновника мормонства, усіяне авантюрними пошуками скарбів, окультними видіннями, плагіатом, самохвальством і лжесвідченням, багатожонством і допущенням розбою й буйства. Потрібно підмітити, що серед безлічі документів, що збереглися, відносно особи і вчинків Дж. Сміта, підписаних людьми, що його особисто знали, немає жодного похвального або схвального – навпроти, усі викривальні!

Хочеться зазначити, що на даний час лідер секти мормонів-багатожонців Уоррен Джеффс засуджений до довічного ув’язнення у США за сексуальне насильство щодо двох неповнолітніх дівчаток, одна з яких народила йому дитину.

Главі Фундаменталістської Церкви Ісуса Христа святих останніх днів дали максимально можливий тюремний термін. Якщо вірити прокурору, в Уоррена Джеффса було в цілому 78 жінок, у тому числі 24 неповнолітні. Минулого четверга присяжні визнали його винним у розбещенні двох із них, а зараз засудили до 99 і 20 років в’язниці. Вони радилися не більше ніж півгодини.

Оскільки 55-річного Джеффса, що мав у секті офіційний титул пророка, засудив у даному випадку не федеральний, а місцевий суд, він може претендувати на умовно-дострокове звільнення, яке у федеральній системі давно скасоване. Але нескоро. А саме через 45 років. «До того часу Джеффсу виповниться 100 років», – зауважив представник техаського управління кримінальної юстиції Джейсон Кларк.

Враховуючи усе це, можна лише згадати слова Спасителя з приводу таких лжепророків: «По їхніх плодах ви пізнаєте їх…» (Мф.7.16).

Книга Мормона

Виникнення і зміст «Книги Мормона» викликають великі непорозуміння. По-перше, самого оригіналу книги, написаного на золотих пластинах, ніхто не бачив, і він, очевидно, ніколи не існував (троє осіб, що підписали заяву про бачення цих пластин, потім зізналися, що вони збрехали).

По-друге, за твердженням Дж. Сміта пластини були написані на «реформованій» єгипетській мові, яка невідома науці. По-третє, «переклад» з книги робився дуже сумнівним способом: Дж. Сміт клав «магічний камінь» у свій капелюх, накривав їм обличя і потім «читав» оригінал. Одна з дружин Сміта, Ема Хейл, так розповідає про це: «Я писала день за днем… Він сидів, уткнувшись обличам в капелюх, де лежав камінь, і диктував мені годину за годиною». Проте найголовніша проблема для мормонів, яку вони намагаються обійти, це археологія і генетика. Усі згадані в «Книзі Мормона» міста, особи, тварини, тканини, метали, війни, царі, місця – не знаходять археологічного підтвердження. Сучасна наука не має ніяких відомостей про міграцію древніх євреїв, що нібито мала місце, в Америку або про те, що місцеве населення було знайоме з християнством і Біблією до часів прибуття сюди Христофора Колумба. Крім того, американські індійці належать до раси монголоїдів і нічого спільного не мають з семітською расою, до якої належать євреї. Спочатку «Книга Мормона» страждала від очевидних протиріч, які були «підчищені» в її подальших перевиданнях.Словом, не існує ні міст, ні людей, ні народів, згаданих в «Книзі Мормона», немає ні золотих пластинів, ні слідів оригінальної мови «Книги Мормона»; абсолютно не існує ні археологічних, ні біологічних даних, хоч натяком подій, що підтверджують правдивість, описаних в цій книзі. Зате встановлений факт окультного методу «перекладу» і того, що багато що в ній, як і в інших писаннях мормонського «пророка», було продиктовано «духами». Ще апостол Іоанн Богослов застерігав вірян проти всяких духів: «Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з’явилося в світ» (1Ін. 4.1).

Щоб встановити особу духу, потрібно запитати його чи визнає він, що Ісус Христос є істинний Син Божий і Творець світу, рівний Богові Отцю, став людиною, щоб врятувати світ від влади диявола. Пропащі духи ніколи не зможуть визнати цього. І дійсно, духи Дж. Сміта, що являлися, вселили йому, що Ісус Христос одне з божеств, тобто творіння, а не Творець. Крім того, дух від Господа ніколи не став би пропонувати існуючу Христову Церкву, про яку Сам Господь сказав: «…побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її» і яка є «стовпом і утвердженням істини» (Мф. 16. 18; 1 Тим. 3. 5) замінити новою, мормонською.

Отже, «Книга Мормона» – це жалюгідна пародія на Писання, і мормони глибоко помиляються, приймаючи її за богонатхненну і прирівнюючи її до авторитету Біблії.

Вчення мормонів

У книзі «Доктрина Мормонів» їх провідний «богослов» В. Мак-Конкі пише: «Існує три Боги – Отець, Син і Святий Дух. Цим трьом Богам ми поклоняємося. Але, окрім Них, існує незліченна кількість інших священних осіб, що приходять з незліченних інших світів, які досягли прославляння і тому теж стали Богами. Це вчення про безліч Богів є таким всеосяжним і славним, що воно полонить всяку уяву. І усі, хто досягне прославляння, стають Богами». Потрібно підмітити, що подібні ідеї про божества, правлячих в різних світах, є характерними для окультних вчень. Лідери мормонів навчали, що Христос був зачатий у результаті фізичного зв’язку Бога Отця і Марії. Вони вірять у божественність Христа, але також вірять і в те, що кожна людина може стати богом. Мормонське вчення про богів, що розвиваються і удосконалюються, та придбали тіла, є абсолютно чужим для християнства, образливим для здорового глузду та блюзнірським. Християнство завжди суворо розрізняло вічну, нескінченну, вседосконалу і недоступну розумінню природу Бога від створеної і обмеженої природи інших істоті – ангелів, людей, тварин і так далі. Не можна плутати Творця з творінням!

Неприпустимим для християн також є і вчення мормонів про хрещення, яке обіймає як живих, так і мертвих (т. зв заміняюче хрещення). Мормони вважають, що хрещення є умовою осягнення спасіння, а важливим хрещенням, яке може уділити «земля», є мормонське хрещення. Тому мормони повинні намагатися найбільше охрестити немормонів, аби вони спаслися. Отож, мормонське хрещення може бути хрещенням померлих. Воно полягає в зануренні у воді озера або річки, а приймають його мормони у восьмирічному віці. Якщо син бажає прийняти хрещення за померлого батька, близького чи знайомого «в його імені», то він може отримати на те дозвіл від церковної влади. У той спосіб можна стати мормоном після смерті, нічого про те не відаючи.

Це лише деякі моменти вчення мормонів та, думаю, і їх вистачить, щоб об’єктивно оцінити «істиність» та походження даних вчень. Вчення мормонів – окультного походження і суперечить найголовнішим догматам християнства. Проте, мормонські місіонери видають своє вчення за християнське і ведуть наступальну проповідь, ходячи по будинках від дверей до дверей і переманюючи простодушних в мережі свого культу. Отаким повним фантазій, казок, перекручень є віровчення тих, хто вже понад півтора століття, не червоніючи, називає себе «Церквою Ісуса Христа святих останніх днів».

Щоб захистити себе і свою сім’ю від натиску мормонства й інших сектантів, православній людині треба добре вивчити свою Православну віру, Священне Писання, а також відчути ту велику духовну силу, яка приходить від церковних таїнств, Святого Причастя і від богослужінь Православної Церкви. Бачучи в себе на порозі таких вчителів, ми повинні пам’ятати слова Спасителя: «Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних» (Мф. 24. 24).

Священик Костянтин Чорноус,
магістр богослов’я,
Рівненська єпархія УПЦ КП



Создан 19 фев 2013



cerkva.if.ua