Київська Патріархія - Отинійський деканат УАПЦ

Слово в 2-у неділю по Пасці ап. Фоми.




Як ви знаєте, саме в цей день ми згадуємо диво запевнення Фоми. Ми намагаємося відповісти собі на питання: що таке віра і невір'я,? Чому людині, яка мала стільки доказів Божественної сили, що діяла в Ісусі Христі, яка зцілювала хворих і воскрешала мертвих, знадобився ще один доказ? І то була не просто людина, а свідок усього того, що звершив Господь Ісус Христос, один з дванадцяти учнів — Фома.

 

 Що означають ці віра та невіра, які йдуть рука об руку у житті людини? І вже якщо то було серед апостолів, наскільки ж більше серед інших людей? Чи не простіше було Господу Його словами, Його чудотворними справами так впливати на свідомість, волю, почуття апостолів, щоб не було більше жодних сумнівів? Адже це ж було в Його владі. Проте апостол Петро, наляканий можливими катуваннями і навіть смертю, відступається від Свого вчителя. Інші апостоли тікають якнайдалі від Гефсиманського саду, від двору первосвященика, від преторії, від Голгофи, крім одного — Іоанна Богослова. І нарешті, після Воскресіння, явившись у славі апостолам, пройшовши через стіни, Христос свідчить про те, що Він, маючи тіло, належить іншому буттю, що Він реально воскрес, — але і цей факт вимагає підтвердження в одного з апостолів.

 

 Ось ці віра та невір'я, постійно перетинаються в нашому житті. В один момент ми за Бога готові життя віддати, в інший — ми раптом спокушаємося брехливими, але привабливими, збудливими пристрастями або звеселяючими розум думками, словами, ідеями і на якусь мить, тимчасово нібито відмовляємося від Господа. А дехто відмовляється і на тривалий час, а потім знову звертається до Бога…

 

 Що означає цей феномен віри й невіри? Він означає тільки одне: Бог дав нам, людям, велику силу — силу Свого образа; Він вклав у нас ту ж свободу, яку має Сам. Він залишає нас наодинці із самим собою, і ми в будь-яку мить можемо вибрати рух праворуч — до Нього, або ліворуч — у бік від Нього, бо у святоотцівській традиції, як відомо, правий бік — це бік доброго ангела, а лівий — бік злого ангела. Ми завжди між цими двома полюсами. І тому ми молимося, закликаючи Господа, у тому числі й сьогодні, щоб Він благодаттю Своєю, силою слова Свого вплинув на нашу свідомість, допомагаючи нам в кожну мить часу робити вибір на користь віри, на користь Нього, залишаючись вірним учнем.



Создан 10 мая 2013



cerkva.if.ua